МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІКТА кафедра ЗІ З В І Т до лабораторної роботи №3 з курсу: «Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації, ч.1» на тему: «ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДСИЛЮВАЛЬНИХ КАСКАДІВ НА БІПОЛЯРНИХ ТРАНЗИСТОРАХ» Варіант № 2 Підготував: Студент групи УІ-22 Гловацький О.І. Прийняв: Доцент Собчук І.С. Львів 2016 Мета: ознайомитися з основними параметрами і характеристиками підсилювальних каскадів на біполярних транзисторах для різних схем увімкнення: зі спільним емітером (СЕ), спільним колектором (СК), спільною базою (СБ). Порядок виконання роботи За допомогою системи схемотехнічного моделювання Micro-Cap8 (MC8) синтезувати схему підсилювального каскаду у схемі зі СЕ (рис.6,а). Використати n-p-n транзистор марки KТ315V, джерело живлення ЕK=12В, джерело синусоїдального сигналу Еg з амплітудою 0.001В і частотою 1 кГц. Провести аналіз перехідних процесів – часову залежність напруги та струму вхідного і вихідного сигналів. Виявити існування зсуву фази напруги та струму вихідного сигналу. По отриманих значеннях амплітуди вхідного та вихідного сигналів розрахувати KU та KІ. Отримати амплітудо-частотну характеристику підсилювального каскаду зі СЕ. Визначити коефіцієнт підсилення за напругою, за струмом та за потужністю та смугу пропускання підсилювального каскаду зі СЕ на основі отриманих АЧХ. Дослідити вплив пасивних елементів – С1, С2, Rn підсилювального каскаду на АЧХ та смугу пропускання. Повторити пункти 1-6 для підсилювальних каскадів зі СБ (рис.6,б) та зі СК (рис. 6,в). Порівняти коефіцієнти підсилення та смуги пропускання каскадів з різними схемами увімкнення біполярного транзистора.  Виконання роботи: 1(а). / 2(а). / При подаванні вхідної змінної напруги на постійну складову струму I0Б накладається змінна складова, і струм бази стає пульсуючим. Відповідно пульсуючими стають струм колектора з амплітудою пульсацій IКm і колекторна напруга з амплітудою UКЕm . Напруга вхідного сигналу з амплітудою Uвх m змінює напругу на базі транзистора і синфазно змінює значення струму бази транзистора. Ці зміни базового струму викликають в колекторному колі пропорційну зміну струму колектора і напруги на колекторі. Додатна півхвиля вхідної напруги зумовлює збільшення струму бази і колектора. Збільшення струму колектора приводить до збільшення спаду напруги на резисторі RK, і потенціал колектора зменшується за абсолютним значенням. Отже, разом з підсиленням відбувається зсув фази синусоїдальної напруги на 180(, тобто вхідна і вихідна напруги перебувають у протилежних фазах. 3(а). по напрузі
= 124. по струму
=18.2. 4(а)./ 5(а).
= 2.279k;
= 126.611;
= 17.925.  6(а). / 1(б). / 2.(б) / Напруга вхідного сигналу з амплітудою Uвх змінює напругу на емітері транзистора. Додатна півхвиля вхідної напруги викликає зменшення напруги емітер-база, зменшення струму емітера і колектора. Зменшення струму колектора приводить до зменшення спаду напруги на резисторі RK, і потенціал колектора збільшується за абсолютним значенням. Отже, вихідна напруга для цієї схеми збігається за фазою з вхідною. 3(б).по напрузі
= 126.579. по струму
=413.25m. 4(б). / 5(б).
= 52.494;
= 126.579;
= 413.25m. 6(б). / 1(в). / 2(в). / Цей каскад не інвертує вхідний сигнал, бо зі збільшенням миттєвих значень струму колектора миттєві значення напруги на навантаженні, ввімкненому у коло емітера, також збільшуються. При цьому зміни струму колектора пропорційні змінам вхідної напруги, а фази вхідного і вихідного сигналів співпадають. Через відсутність підсилення і інверсії цей каскад ще називають емітерним повторювачем напруги. Вхідний опір каскаду зі СК значно більший, ніж у схемі з СЕ, а вихідний опір каскаду зі СК – значно меншим, – і складає від одиниць до десятків Ом. Вказані властивості каскаду зі СК дозволяють використовувати його у тих випадках, коли необхідно узгодити джерело сигналу, що має великий внутрішній опір, з низькоомним навантаженням. При цьому забезпечуєть...